Хто не знає цієї чудової рослини з товстим і високим стеблом, цупким і великим листям, великою золотавою голівкою – кошиком, завжди повернутим до сонця. Мабуть, через схожість із золотавим сонцем, ця рослина отримала назву “Соняшник”. За сонцем повертається не тільки квітка, а й стебло і листки. Ця рослина так полюбилася українцям, що не віриться в те, що вона-прибулець з далеких країв. А привіз її мореплавець Христофор Колумб із Північної Америки в Європу-Іспанію. І спочатку соняшник вирощували, як декоративну рослину з гарним суцвіттям. В Україні соняшник з’явився у середині 18 століття. Спершу, його розводили, як декоративну рослину, а згодом заради зерна, яке використовували, як ласощі. Тепер із соняшника виробляють олію , яка є найкращим харчовим продуктом, макуха-поживний корм для худоби і приманка для риби(рибалки), насіння соняшника – споживають люди, халва – солодощі. Україна займає друге місце після Росії, як виробник соняшникового насіння. Стебло використовують для виготовлення паперу, силосу. Коли соняшник цвіте — бджоли збирають мед. Зараз ми не уявляємо собі рідної землі без цих чудових великих золотавих голівок, що кланяються сонцю, дають нам смачне насіння, чудову олію, солодощі.
До Дня Соборності на допомогу гуртківцям керівник гуртка Лазаркевич Л.Г. пропонує презентацію “Соняшник – народний символ України”.
