Лі́лія бі́ла (Lilium candidum, ще одна поширена з англ. мови назва Мадона; заст. крин) — багаторічна цибулинна рослина, один з видів роду Лілія (Lilium) родини лілійних. Це єдиний вид з середземноморським типом розвитку.
Опис
Лілія біла — це рослина з багаторічною цибулиною, яка складається з м’ясистого листя.
Стебло — пряме, просте, облистнене, заввишки — 90—110 см.
Листки чергові, оберненоланцетні, хвилясті; нагорі стебла — ланцетні, гострі.
Двостатеві квітки — 5-20 на рослині, діаметром 5-7 см, широковоронковидні, правильні, великі, спрямовані догори або косо догори, зібрані в коротку китицю. Квіти білого з жовтавим при основі кольору, дуже запашні.
Плід — коробочка.
Цвіте лілія біла в червні—липні.
Лілія біла не стійка для шкідників і вірусних захворювань.
Поширення і використання
Лілія біла походить з Близького Сходу із регіону Середземномор’я, зокрема Балкан і островів Греції.
Зараз лілію білу, зокрема і в Україні, розводять у садах і на квітниках як декоративну рослину.
З лікувальною метою використовують цибулини, листя і квітки лілії білої, проте рослина не є офіційною, тому що її хімічний склад до кінця не вивчено.
Лілія біла знаходить широке застосування в народній медицині.
Цікаві факти
• У Європі здавна зображують лілію білу — її малюнки були знайдені на мурах міноського палацу Кносс на Криті, а за Середньовіччя західноєвопейські зображення Діви Марії часто оповивали букети з білих лілій (через що квітка отримала свою другу назву).
• Деякий час (1963—1999) лілія біла була офійційною квіткою-символом провінції Квебек, але через те, що є не типовою і не росте в Канаді у природному середовищі, її було змінено на іншу квітку.
Керівник гуртка Богомолова О.А., прідготувала відео “Лілія біла в народній медицині”.
