Проведено виховний захід “Голод 32-33 – незагойна рана України”

Хай світло від свічки, у небо летить,
Хоча б одну душу зігріє в цю мить.
Щоб душа згублена спокій знайшла,
І у вічність до Бога вона відійшла.

Багатостраждальна історія нашого народу. Ми не повинні забувати тяжких її сторінок. Досі не віриться, щоб раптово зник хліб. І це у врожайний 1932 рік. Вимирали роди і села. 1933 рік. Найчорніший час в історії України. Ми живемо в інший час, і не причетні до тих страшних часів. Але ми немаємо права забувати своє минуле. Без минулого, немає майбутнього. З 23-26 листопада керівником гуртка Столяр О. В. проведено виховний захід “Голод 32-33 – незагойна рана України” до вшанування пам’яті жертв Голодомору. Діти запалили свічку пам’яті, розділили окраєць хліба між усіма, згадали історію про 5 колосків, виготовили квітку пам’яті незабудку, створили чудовий колаж “Пам’ятаємо” і куточок пам’яті “Горить свіча…А може, то Душа?”. Вшанували хвилиною мовчання світлу пам’ять безвинно замучених голодом людей.
А також був проведений майстер-клас. Де кожен вихованець гуртка “Юні квітникарі” зробили дві квітки незабудки. Квітка незабудка використовується, як символ пам’яті жертв Голодомору 1932-33 років в Україні.
Слово “незабудка” – українське слово і походить від виразу “не забудь”. Ця квітка на зап’ясті та наліпка в щоденнику нагадує нашим вихованцям, що ми не маємо права забувати своє минуле і мільйонів жертв, які загинули голодною смертю.