Синиця – одна з найвідоміших птахів в нашій країні. Свою назву вона отримала не через колір пір’я на спині, як думають багато хто, а завдяки співу, що нагадує звучання дзвіночка: “Зінь-Зінь”. Синиці зазвичай селяться ближче до домівок людей, хоча і не люблять тісних контактів з людьми, вважаючи за краще триматися на відстані і їжу брати з годівниці, а не з рук. В середині листопада відзначається Синиччин день – час, коли ці птахи, як і інші “зимуючі” види, прилітають до нас з настанням холодів.
Коли відзначається
Синички день відзначається 12 листопада. Офіційно цей день був затверджений в якості екологічного свята кілька років тому, хоча в народі традиції дотримувалися багато років. По суті, свято стало їх сучасним переосмисленням.
Історія свята
У наших предків існувало повір’я, що саме 12 листопада зимуючі птахи прилітають в міста і села. У цей день дорослі чинили старі пташині годівниці і вішали нові, а діти годували птахів.
В давнину люди вірили, що синиці приносять у дім щастя, тому цих яскравих пташок намагалися заманити, розміщуючи поряд з будинками годівниці, а на дерева розвішували мотузочки з шматочками сала.
Наші вихованці гуртків «Природа рідного краю», (кер. Мисько В.З.), «Юні флористи» (кер. Богомолова О.А.) та вартівці долучились до свята та було проведено:
– бесіди “Як допомогти синичкам перезимувати зиму”, “Птичка синичка-птичка невеличка”, “Синичка маленька, синичка гарненька”, «Яка синичка?»;
– заняття з аплікації: “Синичка-невеличка”;
– дидактична гра “Чиє пір’ячко?”;
– конструювання “Будиночок для синички”:.
