Одна з найбільш серйозних отруйних рослин, яка останніми роками становить небезпеку для мешканців України – борщівник Сосновського. Він росте обабіч річок, доріг, лісів, а тепер поступово перебирається і на поля, дачні ділянки. Рослина має високе стебло і велике листя. Може виростати до трьох метрів. Квіти білого або рожевого кольору, суцвіття у формі парасольки. Листя і плоди борщівника багаті ефірними маслами. При контакті зі шкірою борщівник може викликати опік 1–3 ступеня. Для цього достатньо нетривалого і несильного опромінення сонцем ділянки шкіри, забрудненої соком рослини. Час прояву опіку – від кількох годин до кількох діб. Особлива небезпека полягає в тому, що дотик до рослини перший час не дає жодних неприємних відчуттів, і ви можете просто не звернути на це уваги.
Борщівник також є контактним і дихальним алергеном і має сильний запах, який відчувається вже в п’яти метрах від рослини.
При сильних опіках піднімається температура, починається лихоманка, з’являються виразки. Після лікування на їх місці залишаються темні плями. Можливі й смертельні випадки після контакту з борщівником. Особливо, якщо вражаються рот чи горло.
Міський осередок всеукраїнської дитячої спілки “Екологічна варта” (кер.Богомолова О.А.) на допомогу гуртківцям пропонує презентацію: ” Борщівник – отруйний і небезпечний!”
Перша допомога при опіку борщівником:
- захистити ділянки дотику шкіри з рослиною від сонячних променів мінімум на дві доби;
- промити уражені місця великою кількістю води з густою мильною піною;
- обробити спиртом або слабким розчином марганцівки (знежирює шкіру, чим послаблює ураження);
- обробити шкіру «Пантенолом» або іншим засобом від опіків;
- невеликі пухирі краще не чіпати. Якщо вони продовжать збільшуватись – потрібно звернутись до лікаря, щоб він розітнув їх у стерильних умовах;
- вийняти з листа алоє ложкою м’якуш і нанести на уражене місце. Протизапальні і антибактеріальні властивості алое роблять його досить ефективним засобом;
- припарка з листків звичайного садового бур’яну – подорожника, промитого та пропареного дає протизапальний і антибактеріальний ефект;
- компрес з тканини, змоченої у холодному молоці заспокоює свербіння краще, ніж холодна вода. Хоча механізми такої дії молока поки не з’ясовані, не виключено, що активними компонентами в даному випадку є молочні жири;
- змочений водою звичайний пакетик чаю (чорного або зеленого) і прикладений до шкіри, що зудить, полегшує свербіж. Дубильна кислота, що міститься в листі чаю, полегшить свербіння та зменшить запалення тканин;
- тепла ванна з додаванням декількох столових ложок дрібномелених вівсяних пластівців, або звичайного вівсяного борошна підсушує висип і запобігає його перетворенню в пухирі, що зудять. З ванни потрібно вибиратися обережно: намокла вівсянка дуже слизька.
У жодному випадку не розтирайте уражене місце. Так ви можете рознести подразнюючу речовину буквально по всьому тілу. Особливо важливо не доторкатися до обличчя та очей.
У пральній машині, при помірній температурі необхідно випрати одяг, в якому гуляли по чагарниках борщівнику. Це убереже від поширення висипу по всьому тілу. Також необхідно ополоснути водою взуття.
Запам’ятайте!
Збираючись на прогулянку в ліс або поле, де можуть рости отруйні рослини, надягайте штани й сорочку з довгими рукавами. Знайдіть офіційне джерело і роздивіться, як виглядають борщівник, вовче лико, болиголов плямистий, анемона, простріл луговий, чистотіл. До всіх цих рослин можлива підвищена чутливість. Щоб запобігти лиху, будьте обачними.